Йод і йод-131. Чи одне й те саме?
Напевне дехто з вас чув, що під час аварії на ЧАЕС людям давали препарати йоду.
Але чому саме йоду? Чому не вітамін С? Не кальцій? Не активоване вугілля? Невже маленька таблетка йоду здатна захистити від радіації? Як це не дивно, але так, частково може. Прийом йоду під час ядерної аварії може врятувати здоров’я тисяч людей.
Щоб зрозуміти чому так відбувається, нам доведеться познайомитися з одним із найважливіших органів нашого організму – щитовидною залозою, яка розташована на передній поверхні шиї й важить близько 20 грамів. Це зовсім невеликий орган. Проте його вплив на організм величезний.
Щитовидна залоза
Гормони щитовидної залози регулюють швидкість обміну речовин практично в кожній клітині нашого тіла. Вони впливають на температуру тіла, роботу серця, витрати енергії, ріст дітей і навіть розвиток мозку.
Можна сказати, що щитовидна залоза працює як педаль газу для всього організму. Якщо гормонів достатньо — організм працює в нормальному режимі. Якщо їх мало — усі процеси починають сповільнюватися.
Але чому для роботи цієї залози настільки важливий саме йод? Річ у тім, що щитовидна залоза виробляє два головні гормони — Т3 (трийодтиронін) і Т4 (тироксин). Молекула Т3 містить три атоми йоду, а молекула Т4 — чотири атоми йоду. Без йоду створити ці гормони просто неможливо.
Уявіть собі будівництво мосту. У вас є бетон, цегла, техніка, робітники. Але немає металевої арматури. Міст побудувати не вийде. Для щитовидної залози такою незамінною “арматурою” є йод.
Скільки йоду нам потрібно
Нашому організму потрібно зовсім небагато йоду. Дорослій людині достатньо приблизно 150 мікрограмів йоду на добу. Для дітей потреба ще менша. До п’яти років достатньо близько 90 мікрограмів на добу, у шкільному віці — близько 120 мікрограмів. Вагітним жінкам потрібно більше — приблизно 200–250 мікрограмів щодня, адже йод необхідний не лише матері, а й дитині, що розвивається.
Основним природним джерелом йоду є море. Саме тому найбільше цього елемента міститься в морській рибі, морепродуктах і морських водоростях. Проте більшість людей не їсть морську рибу щодня. Тому важливими джерелами йоду також є молоко, кефір, йогурти, сир та яйця.
Але для багатьох людей головним джерелом йоду є звичайна йодована сіль. Саме додавання невеликої кількості сполук йоду до кухонної солі допомогло різко зменшити поширення захворювань щитовидної залози в багатьох країнах світу.
Чи багаті на йод волоські горіхи?
І тут варто згадати один популярний міф. Можливо, ви чули, що чудовим джерелом йоду є волоські горіхи або навіть перегородки волоських горіхів, з яких іноді готують настоянки для “лікування щитовидки”. Насправді, кількість йоду у волоських горіхах сильно залежить від ґрунту, на якому вони росли. Якщо ґрунт бідний на йод, то й горіхи міститимуть його зовсім небагато.
Тому волоські горіхи не вважаються надійним джерелом йоду. Вони корисні для здоров’я завдяки вмісту корисних жирів, вітамінів та мікроелементів, але покладатися на них як на основний спосіб поповнення запасів йоду не варто. Набагато надійніше отримувати йод із йодованої солі, молочних продуктів, яєць та морської риби.
Що буде при дефіциті або надлишку йоду?
Якщо йоду в їжі недостатньо, щитовидна залоза не може виробляти достатню кількість гормонів. Людина швидше втомлюється, стає сонливою, мерзне навіть тоді, коли іншим тепло. Погіршується пам’ять, знижується працездатність, можуть з’являтися проблеми з концентрацією уваги.
Намагаючись компенсувати нестачу йоду, щитовидна залоза починає збільшуватися в розмірах. Так виникає зоб. Особливо небезпечний дефіцит йоду для дітей, адже гормони щитовидної залози відіграють важливу роль у розвитку мозку.
Втім, надлишок йоду теж не є корисним. Він провокує гіпертиреоз, коли щитоподібна залоза виробляє надмірну кількість гормонів. Це прискорює обмін речовин і порушує роботу всього організму. Стан може викликати алергічні реакції, інтоксикацію, зоб і проблеми із серцем.
Чи можна пити спиртовий розчин йоду?
Існує ще одна небезпечна помилка. Деякі люди вважають, що для профілактики дефіциту йоду можна пити спиртовий розчин йоду з аптечки. Робити цього категорично не можна. Він призначений лише для зовнішнього застосування і може викликати отруєння та опіки слизових оболонок.
Щитовидна залоза настільки потребує йоду, що активно витягує його з крові. Вона накопичує понад 70–80% усього йоду, який міститься в організмі людини, що стає проблемою під час ядерної аварії, коли у довкілля потрапляють різні радіоактивні речовини, однією з яких є радіоактивний ізотоп йоду — йод-131, з періодом напіврозпаду близько 8 діб. Це означає, що в перші тижні після радіаційної аварії йод-131 є потужним джерелом гамма и бета випромінювання, про яке ми розповідали у попередньому відео.
Щитовидній залозі байдуже – йод чи йод-131
Для щитовидної залози немає різниці між звичайним і радіоактивним йодом. Вона накопичує їх однаково охоче. Потрапивши всередину щитовидної залози, йод-131 починає розпадатися та випромінювати радіацію безпосередньо поруч із клітинами органу, тобто щитовидна залоза починає опромінювати сама себе зсередини.
Саме тому після аварії на Чорнобильській АЕС у дітей, які отримали значні дози радіоактивного йоду, суттєво зросла кількість випадків раку щитовидної залози.
Навіщо приймати препарати йоду при радіаційній аварії
І ось тепер стає зрозуміло, навіщо під час ядерних аварій рекомендують приймати препарати йоду. Людина приймає препарат, який містить звичайний стабільний йод. Щитовидна залоза швидко насичується ним і тимчасово припиняє активно накопичувати новий йод із крові. Коли в організм потрапляє радіоактивний йод, значна його частина вже не затримується в залозі та не встигає накопичитися в небезпечних кількостях.
Уявіть парковку, на якій всі місця зайняв стабільний йод. Радіоактивному йоду вже немає місця, щоб припаркуватися. Приблизно так само працює йодна профілактика.
Проте тут є дуже важливий нюанс. Краще за все йодна профілактика працює тоді, коли препарат прийнято незадовго до контакту з радіоактивним йодом або протягом перших годин після нього. Якщо зробити це занадто пізно, ефективність такого захисту різко знижується.
Саме тому препарати йоду слід приймати лише за рекомендацією органів цивільного захисту або медичних служб під час реальної загрози. Для йодної профілактики використовують спеціальні препарати йодиду калію у визначених дозах. Самостійно приймати великі дози йоду “про всяк випадок” не слід.
Йод не є ліками проти радіації
Важливо розуміти, що йод не є ліками від радіації. Він не захищає від гамма-випромінювання, не зупиняє нейтрони і не допомагає від усіх радіоактивних речовин. Йодна профілактика працює лише проти одного конкретного радіонукліда — йоду-131.
До речі, існує категорія людей, яким такий захист не потрібен. Це люди, у яких щитовидну залозу повністю видалено. Оскільки органу більше немає, радіоактивному йоду просто ніде накопичуватися.
Як бачимо, одна з найскладніших технологій людства — атомна енергетика — під час аварії створює проблему, від якої може захистити зовсім проста речовина – звичайний йод, який наш організм щодня використовує для створення гормонів.