Неон — 10-й елемент періодичної таблиці.
Його атом має 10 протонів і 10 електронів: 2 на першому рівні і 8 на другому. Зовнішня оболонка повністю заповнена — а це означає, що неону нічого не потрібно. Він не прагне ні віддати електрони, ні прийняти їх, тому майже не вступає в хімічні реакції.
Неон – благородний газ
Неон — одноатомний інертний газ без кольору і запаху. Він приблизно у півтори рази легший за повітря, але значно важчий за гелій. За своїми властивостями він ближчий саме до гелію, ніж до інших благородних газів.
Його хімічна інертність — одна з найвищих серед усіх елементів. Фактично, неон майже не утворює сполук. Навіть ті рідкісні фізичні “зв’язки”, які іноді вдається отримати в лабораторіях, дуже нестійкі і швидко руйнуються.
У грудні 1910 року французький інженер і винахідник Жорж Клод створив першу газорозрядну лампу, заповнену неоном. Саме з цього почалася історія неонових вивісок.
Неонові вивіски — це прості скляні трубки, заповнені цим газом. Коли через них проходить струм, електрони отримують енергію, переходять на вищі рівні, а потім повертаються назад — і в цей момент випромінюють світло. І кожен такий спалах — це робота окремих атомів, які разом створюють знайоме сяйво нічних міст.
Але є деталь, про яку мало хто замислюється: не всі “неонові” вивіски — це насправді неон. Справжній неон світиться тільки червоно-помаранчевим. Усі інші кольори — синій, зелений, фіолетовий — з’являються завдяки іншим газам або спеціальним покриттям усередині трубок. І назва “неон” закріпилася за всіма цими вогнями — просто тому, що саме він став першим і найвідомішим.