Титан — 22-й елемент у періодичній таблиці.
У його атомі 22 протони й 22 електрони. На зовнішніх енергетичних рівнях титан має чотири електрони, тому може проявляти різні ступені окиснення. Найчастіше титан утворює сполуки зі ступенем окиснення +4, хоча іноді зустрічаються і +2 або +3.
Титан: фізичні властивості
Титан належить до перехідних металів. Це легкий, дуже міцний сріблясто-сірий метал. Його головна особливість — поєднання високої міцності та малої маси. Саме тому титан надзвичайно цінують у авіації, космічній техніці та медицині.
Попри свою активність, титан дуже стійкий до корозії. На поверхні металу швидко утворюється тонка захисна плівка оксиду титану TiO₂, яка не дає кисню й воді руйнувати метал далі. Саме тому титан майже не іржавіє навіть у морській воді.
Титан: хімічні реакції
З киснем титан реагує при нагріванні:
Утворюється діоксид титану TiO₂ — дуже важлива речовина, яку використовують у фарбах, косметиці, папері та навіть зубній пасті як білий пігмент.
Титан також може реагувати з хлором:
У результаті утворюється титан(IV) хлорид TiCl₄ — речовина, яку застосовують для отримання чистого титану та в хімічній промисловості.
З азотом при високій температурі титан утворює дуже тверду сполуку:
Нітрид титану TiN має золотистий колір і надзвичайну твердість, тому ним часто покривають інструменти та деталі для захисту від зношування.
Титан добре “дружить” з організмом людини. Він майже не викликає відторгнення, тому з нього виготовляють імпланти, штучні суглоби та навіть елементи зубних протезів.
У природі титан досить поширений, але у чистому вигляді майже не зустрічається. Найвідоміші мінерали титану — рутил і ільменіт. Попри свою поширеність, отримувати чистий титан складно й дорого, тому цей метал довгий час вважався справжнім “металом майбутнього”.