Сірка — 16-й елемент у періодичній таблиці. На зовнішньому енергетичному рівні вона має 6 електронів, тобто їй «не вистачає» ще двох для стабільності. Саме тому сірка зазвичай приймає електрони, проявляючи окисні властивості.
Сірка. Фізичні властивості
За фізичними властивостями сірка — це жовта, тверда, кристалічна речовина. У природі вона часто існує у вигляді молекул S₈ — це такі замкнені «кільця» з восьми атомів. Вона не розчиняється у воді, зате добре розчиняється в органічних розчинниках, наприклад у сірковуглеці.
Сірка може існувати в різних формах — це явище називається алотропією. Найпоширеніші — ромбічна і моноклінна сірка, які відрізняються будовою кристалів.
Сірка. Хімічні реакції
У хімічних реакціях сірка поводиться по-різному — все залежить від того, з ким вона реагує. З металами вона приймає електрони і утворює сульфіди:
Fe + S → FeS
З воднем утворює сірководень — газ із характерним запахом тухлих яєць:
H₂ + S → H₂S
А от із киснем сірка вже віддає електрони і горить синім полум’ям, утворюючи оксид:
S + O₂ → SO₂
Сірка може мати різні ступені окиснення: -2, 0, +4 і +6. Це робить її дуже «гнучким» елементом у хімії, який здатний утворювати багато різних сполук — від простих сульфідів до сильної сірчаної кислоти H₂SO₄.
У природі сірка зустрічається як у чистому вигляді — самородна сірка, так і у складі мінералів, наприклад піриту FeS₂ або гіпсу CaSO₄·2H₂O.