У 1895 році весь науковий світ обговорював сенсацію — відкриття рентгенівських променів. Після цього багато фізиків почали шукати інші джерела невидимого випромінювання. Французький фізик Анрі Беккерель висунув цікаву гіпотезу: можливо, деякі речовини після освітлення Сонцем теж починають випромінювати невидимі промені, схожі на рентгенівські. Для своїх дослідів він обрав солі урану, які могли слабко світитися після освітлення.
Схема експерименту була простою. Беккерель клав кристали уранової солі на фотопластинку, загорнуту в чорний папір. Фотопластинка того часу працювала майже як сучасна фотоплівка: якщо крізь папір проходило невидиме випромінювання, воно залишало на ній слід, який проявлявся після хімічної обробки. Якщо припущення вченого було правильним, пластинка мала засвітитися.
Перші результати ніби підтверджували його здогад. Але потім сталося те, що змінило історію науки. Кілька днів у Парижі стояла похмура погода, тому Беккерель відклав дослід. Загорнуті фотопластинки разом із солями урану так і залишилися лежати в шухляді письмового столу, не побачивши сонячного світла. Коли ж учений проявив пластинки, він очікував побачити абсолютно чисте зображення. Натомість вони виявилися сильно засвіченими.
Для багатьох це був би просто невдалий експеримент. Але саме тут і проявився талант справжнього науковця. Беккерель не відкинув дивний результат, а почав перевіряти його знову і знову. Він досліджував різні сполуки урану, проводив експерименти в повній темряві й поступово зрозумів найважливіше: джерелом загадкового випромінювання було не сонячне світло і навіть не сама хімічна сполука. Його випромінювали атоми урану. Причому робили це постійно, без будь-якого зовнішнього впливу.
Пізніше це дивовижне явище отримало назву радіоактивність. Виявилося, що деякі атоми здатні самі по собі випускати частинки й енергію, поступово перетворюючись на інші атоми. Це стало першим серйозним натяком на те, що атом набагато складніший, ніж уявляли вчені, і всередині нього приховані невідомі процеси.
Сам Беккерель ще не знав, що саме випромінює уран і як влаштоване атомне ядро. Але випадково засвічена фотопластинка стала початком одного з найбільших наукових переворотів в історії людства. Саме з цього відкриття розпочався шлях до дослідження атомного ядра. Уже зовсім скоро Марія та П’єр Кюрі продовжать цю історію й зроблять наступний величезний крок у розкритті таємниць атома.