🔋 Як Алессандро Вольта створив першу батарейку

Після дослідів Луїджі Гальвані італійський фізик Алессандро Вольта засумнівався, що електрика народжується всередині живих істот. Він висунув власну гіпотезу, перевірив її експериментально і створив перше у світі джерело постійного електричного струму — вольтів стовп.

Гальвані був переконаний, що відкрив особливу «тваринну електрику», яка існує всередині живих істот. Та інший італійський фізик — Алессандро Вольта — категорично з цим не погодився. Він висунув сміливу ідею: а що, як джерелом електрики є не жаба, а два різні метали?

Щоб перевірити свою гіпотезу, Вольта вирішив повністю відмовитися від дослідів із тваринами.

Він брав пластинки з різних металів, наприклад міді та цинку, і розділяв їх тканиною, змоченою солоною водою або слабким розчином кислоти. Кожна така пара створювала зовсім невелику електричну напругу.

Тоді Вольта зробив геніальний крок. Він почав складати десятки таких пар одна на одну — немов багатошаровий бутерброд із металу та вологої тканини.

Так народився вольтів стовп — перше у світі штучне джерело безперервного електричного струму.

Вперше в історії людина могла отримувати електрику не лише від блискавки, статичних розрядів чи електричних риб, а тоді, коли сама цього хотіла. Саме це відкриття стало одним із найважливіших кроків до появи всієї сучасної електротехніки.

Минуло понад двісті років, але будь-яка батарейка й сьогодні працює за тією самою ідеєю. Усередині неї відбуваються хімічні реакції, які створюють різницю потенціалів між двома електродами. Саме вона змушує електрони рухатися зовнішнім електричним колом, утворюючи електричний струм.

Звісно, сучасні батарейки набагато складніші та потужніші. Але всі вони — далекі нащадки винаходу Вольти.

Цікаво, що наукова суперечка між Гальвані та Вольтою завершилася своєрідною нічиєю.

Вольта правильно пояснив причину досліду із жабою і створив першу батарейку.

А Гальвані, хоча й помилився в поясненні свого експерименту, першим звернув увагу на те, що живі організми використовують електричні сигнали. Сьогодні ми знаємо: саме такими імпульсами мозок керує нашими м’язами, а нервова система передає інформацію по всьому тілу.

Історія Вольти й Гальвані нагадує нам, що інколи наукові суперечки можуть наблизити людство до великих відкриттів.

Додаткову інформацію дивись на сторінці “Світ електрики“.

Прокрутка до верху