Кисень восьмий елемент у періодичній таблиці: має у ядрі — 8 протонів і зазвичай 8 нейтронів, навколо — 8 електронів. Два з них на першому рівні, шість — на другому. До завершення другого енергетичного рівня кисню не вистачає двох електронів, тому він легко вступає в реакції з іншими елементами, прагнучи їх приєднати.
Кисень — сильний окисник. Він реагує з багатьма елементами, утворюючи оксиди: з воднем — воду, з вуглецем — вуглекислий газ, з металами — оксиди, які ми бачимо як іржу. Такі реакції часто супроводжуються виділенням енергії. Звичайне горіння з точки зору хімії є швидким окисненням.
Кисень – це газ
Кисень — це газ, який ми не бачимо, не відчуваємо на смак чи запах. На Землі кисню дуже багато. У атмосфері його близько 21%, у воді він становить майже 89% маси, а в земній корі — це один із найпоширеніших елементів. Щодня людина споживає приблизно 700–800 літрів кисню, близько 20% цього об’єму використовує наш мозок.
Напевне, всі знають, що високо в горах людині важко дихати, оскільки не вистачає кисню. Чому ж із висотою кисню стає менше? Насправді його частка майже не змінюється — ті ж ~21%. Але зменшується загальний тиск повітря, воно стає «рідшим», і в кожному вдиху ми отримуємо менше молекул кисню. Саме тому на великих висотах важче дихати.
Кисень критично важливий для існування людини, бо саме він дозволяє клітинам отримувати енергію. Він достатньо активний, щоб запускати реакції окиснення, але не настільки агресивний, щоб миттєво руйнувати клітини, як, наприклад, фтор. Саме ця «золота середина» і зробила кисень ідеальним для життя.