Як загибель П’єра Кюрі змінила життя Марії. Навесні 1906 року життя родини Кюрі здавалося напрОчуд спокійним. Позаду залишилися роки виснажливої праці, світ уже визнав їхні відкриття, підростали дві дОньки, а попереду було ще стільки планів, що здавалося — часу вистачить на все.
Але іноді людська доля змінюється за одну мить.
19 квітня Париж зустрів своїх мешканців холодним дощем. Вулиці вкрилися брудом, екіпажі повільно котилися мокрою бруківкою, а перехожі поспішали сховатися під парасолями.
Того дня П’єр Кюрі багато працював. Він повертався після зустрічі з колегами, занурений у власні думки. Так бувало часто. Коли П’єр розмірковував над науковою проблемою, навколишній світ відходив на другий план.
Переходячи жваву вулицю, він зробив кілька кроків уперед саме тієї миті, коли повз проїжджав важкий кІнний віз. Через слизьку після дощу бруківку кОні не змогли різко зупинитися. І… Усе сталося за секунди.
Перехожі кинулися на допомогу, але зробити вже нічого не могли. ОдномУ з найвидатніших фізиків свого часу було лише сорок шість років.
Коли Марія дізналася про трагедію, світ ніби зупинився. Вона втратила коханого чоловіка. Вона втратила друга, однодумця, з яким пройшла майже весь свій шлях у науці. Вона втратила найближчу людину, яка зАвжди була поруч — у найважчі та найщаслИвіші миті життя.
Тепер вона залишилася сама.
Сама з двома маленькими дОньками.
Сама серед лабораторій, де все нагадувало про П’єра.
Сама перед майбутнім, яке ще вчора вони планували рАзом.
Багато хто був переконаний, що після такого удару Марія більше не повернЕться до науки. І це було б цілком зрозуміло. Вона мала право залишити університет, відмовитися від досліджень і присвятити себе лише дітям.
Але минали тижні, і біль поступово почав перетворюватися на щось інше.
Марія усвідомила: якщо вона залИшить справу, якій вони з П’єром присвятили життя, то ніби назавжди обірвЕ те, що вони створювали рАзом.
Вона вирішила продовжити їхню спільну роботу.
Не заради слави.
Не заради нагород.
А заради пам’яті про людину, яку любила понад усе.
Саме тоді в її житті почався новИй розділ — найважчий, але, мабуть, і найпотужніший.
Тому зовсім скоро весь Париж стане свідком вчинку, який покаже, наскільки незламною була ця жінка.