Під час дослідження пилка рослин у 1827 році шотландський ботанік Роберт Браун побачив, як крихітні порошинки хаотично рухались у краплі води, начебто хтось невидимий безперервно їх штовхав.
Спочатку Браун подумав, що це властивість живого пилку. Він вирішив перевірити свою здогадку. Учений повторив дослід із пилом, попелом, шматочками скла та навіть подрібненим каменем. Результат був однаковим. Усі крихітні частинки рухалися так само. Отже, причина була зовсім не в житті.
Минуло майже 80 років, поки Альберт Ейнштейн пояснив це загадкове явище. Виявилося, що вода лише здається спокійною. Насправді вона складається з величезної кількості молекул, які безперервно й хаотично рухаються. Саме вони з усіх боків постійно штовхають маленьку частинку, змушуючи її безладно змінювати напрямок.
Це явище отримало назву броунівський рух. Якщо невидимі молекули можуть штовхати видимі частинки, значить вони справді існують. Саме броунівський рух став одним із перших переконливих доказів того, що атоми й молекули — не просто здогад учених, а реальні об’єкти.
Сам Роберт Браун навіть не підозрював, що зробив відкриття, яке стане одним із найважливіших кроків до доведення існування атомів.
Додаткову інформацію дивись на сторінці “Наш Всесвіт“.