Після відкриття батарейки стало зрозуміло, що електричні заряди можуть притягуватися й відштовхуватися. Але наскільки сильно? Відповідь на це запитання дав французький фізик Шарль Кулон, який створив надзвичайно точний прилад — крутильні терези.
Після винаходу першої батарейки вчені вже навчилися отримувати електричний струм. Але вони досі не могли відповісти на просте запитання: наскільки сильно взаємодіють електричні заряди?
Побачити цю взаємодію було нескладно. Достатньо було піднести один заряд до іншого — і вони притягувалися або відштовхувалися. Але як виміряти цю силу?
Уявіть, що потрібно визначити силу, з якою дві крихітні порошинки відштовхують одна одну. Вона настільки мала, що звичайні ваги її навіть не помітять.
Саме цю проблему наприкінці XVIII століття розв’язав французький фізик Шарль Кулон.
Він створив надзвичайно чутливий прилад — крутильні терези.
Усередині скляної посудини на тонкій пружній нитці висіла легка горизонтальна паличка із зарядженою металевою кулькою на кінці. Коли поряд підносили іншу заряджену кульку, між ними виникала сила притягання або відштовхування, і паличка трохи поверталася.
При цьому нитка закручувалася, наче пружина. Чим більшою була сила взаємодії, тим сильніше вона скручувалася. Вимірявши кут повороту нитки, Кулон міг точно визначити силу, з якою взаємодіяли електричні заряди.
Після сотень дослідів він зробив дивовижне відкриття.
Якщо відстань між зарядами збільшити у два рази, сила взаємодії зменшиться у чотири рази. Якщо відстань збільшити у три рази — вона стане меншою вже у дев’ять разів.
Саме так народився закон Кулона — один із найважливіших законів фізики.
Виявилося, що сила електричної взаємодії, так само як і сила тяжіння, зменшується пропорційно квадрату відстані між тілами. А це означало, що поведінку електричних зарядів можна не лише спостерігати, а й точно передбачати за допомогою математичних формул.
Закон Кулона став для електрики тим, чим закон Ньютона став для руху планет.
Саме із закону Кулона почалася сучасна електрофізика. Відтоді вчені змогли не просто проводити цікаві досліди, а точно розраховувати електричні явища й будувати на їх основі нові відкриття.
Додаткову інформацію дивись на сторінці “Світ електрики“.