Германій (Ge) — властивості, застосування та цікаві факти

Германій (Ge) — хімічний елемент №32, існування якого передбачили ще до його відкриття! Саме Германій став основою перших транзисторів, що започаткували революцію в електроніці. Чому цей напівметал використовують у тепловізорах, оптоволоконному зв’язку, космічних сонячних батареях і детекторах випромінювання? Розповідаємо про властивості, історію відкриття та дивовижні застосування Германію.

Германій — хімічний елемент із порядковим номером 32, розташований у четвертому періоді, 14-й групі періодичної таблиці. Його символ — Ge, а відносна атомна маса становить приблизно 72,63. Германій належить до металоїдів, або напівметалів, оскільки поєднує деякі властивості металів і неметалів. Його сусідами по групі є Карбон, Силіцій, Станум і Плюмбум.

Будова атома германію

Атом Германію містить 32 протони, а нейтральний атом — 32 електрони, розподілені за оболонками так: 2, 8, 18, 4. На зовнішньому енергетичному рівні він має чотири електрони, які беруть участь в утворенні хімічних зв’язків. Найхарактерніші ступені окиснення Германію — +4 і +2, причому +4 загалом стійкіший. У природі існує п’ять ізотопів Германію, найпоширеніший із яких — Германій-74.

Германій: фізичні властивості

Германій: фізичні властивості

У чистому вигляді Германій — тверда, крихка речовина сріблясто-сірого кольору з металевим блиском. Його густина становить приблизно 5,32 грама на кубічний сантиметр, а температура плавлення — близько 938 градусів Цельсія. Кристалічна структура Германію подібна до структури алмазу: кожен атом утворює чотири ковалентні зв’язки із сусідніми атомами. Проте найцікавіша властивість цього елемента — його здатність проводити електричний струм.

Германій є напівпровідником. На відміну від металів, у яких електричний опір зазвичай зростає під час нагрівання, у чистому Германії підвищення температури збільшує кількість рухливих носіїв заряду. Це пов’язано з відносно невеликою шириною забороненої енергетичної зони — приблизно 0,66 електронвольта. Для порівняння, у Силіцію вона становить близько 1,12 електронвольта. Саме напівпровідникові властивості зробили Германій надзвичайно важливим для розвитку електроніки.

Германій: хімічні властивості

Германій: хімічні властивості

У хімічному відношенні Германій досить стійкий за звичайних умов. На повітрі він не окиснюється швидко, але під час сильного нагрівання реагує з киснем, утворюючи германій(IV) оксид:

Ge + O₂ → GeO₂

Це біла тверда речовина, яка проявляє амфотерні властивості та використовується у виробництві спеціальних оптичних матеріалів. Германій також реагує з галогенами, наприклад із хлором:

Ge + 2Cl₂ → GeCl₄

Утворений германій(IV) хлорид — летка безбарвна рідина, важлива для очищення Германію та виготовлення оптичних матеріалів. З водою за звичайних умов елементарний Германій практично не реагує, а до розбавлених неокиснювальних кислот досить стійкий. Проте сильні окисники можуть переводити його у відповідні сполуки. А тепер повернімося до історії, яка зробила цей елемент знаменитим задовго до появи електроніки.

Хто винайшов германій

Існування германію було передбачено ще у 1871 році, йому дали назву екасиліцій. Через п’ятнадцять років, у 1886 році, німецький хімік Клеменс Вінклер відкрив цей елемент під час дослідження мінералу аргіродиту й назвав його Германієм — на честь Німеччини. Властивості нового елемента напрочуд точно збіглися з прогнозами Менделєєва, а його відкриття стало одним із найпереконливіших підтверджень періодичного закону.

Як видобувають германій

У земній корі Германій належить до відносно малопоширених елементів: його середній вміст оцінюють приблизно в 1–2 грами на тонну гірських порід. Проте головна проблема полягає в тому, що він рідко утворює великі самостійні родовища. Більшу частину промислового Германію отримують як побічний продукт переробки цинкових руд, а також із деяких видів вугілля та продуктів їхньої переробки. Через розсіяність цього елемента його добування є складним і відносно дорогим.

Під час промислової переробки Германій відокремлюють від інших речовин і переводять у сполуки, зручні для очищення. Однією з найважливіших є германій(IV) хлорид GeCl₄, який можна очищувати перегонкою. Потім із нього отримують германій(IV) оксид GeO₂, який відновлюють воднем за підвищеної температури:

GeO₂ + 2H₂ → Ge + 2H₂O

Для виробництва напівпровідникових приладів отриманий Германій додатково очищують, адже навіть незначні домішки можуть суттєво змінювати його електричні властивості.

Роль германію у житті людини

І саме тут починається друга велика історія Германію — народження сучасної електроніки. У 1947 році в лабораторіях Bell Джон Бардін і Волтер Браттейн створили перший успішний точково-контактний транзистор, основним матеріалом якого був Германій! Цей маленький пристрій дозволяв підсилювати електричні сигнали та керувати струмом без громіздких вакуумних ламп. Винахід транзистора став одним із найважливіших кроків до появи сучасних комп’ютерів.

Чому обрали саме Германій? На той час технології його очищення та вирощування кристалів були краще опрацьовані, ніж для Силіцію. Згодом Силіцій витіснив Германій із масового виробництва транзисторів, зокрема завдяки властивостям свого оксиду SiO₂. Проте Германій і сьогодні використовують у спеціалізованій електроніці, зокрема у швидкодійних структурах кремній-германій, або SiGe.

Ще одна дивовижна властивість Германію — його прозорість для інфрачервоного випромінювання певних діапазонів. Для видимого світла він непрозорий, але добре пропускає інфрачервоне випромінювання з довжиною хвилі приблизно від 8 до 12 мікрометрів. Саме тому з нього виготовляють лінзи для тепловізорів та інфрачервоних камер. Цікаво, що звичайне скло в цьому діапазоні переважно непрозоре, тому замінити ним германієву лінзу не вийде!

Сполуки Германію відіграють важливу роль і в оптоволоконному зв’язку. До кварцового скла деяких оптичних волокон додають германій(IV) оксид GeO₂, який підвищує показник заломлення серцевини. Завдяки різниці показників заломлення серцевини та оболонки світловий сигнал може поширюватися волокном на великі відстані. Так сполуки Германію допомагають забезпечувати роботу сучасного інтернету.

Германій використовують навіть у космічній енергетиці. Германієві пластини служать підкладками для високоефективних багатоперехідних сонячних елементів, зокрема на основі сполук Галію та Арсену. Такі сонячні батареї застосовують на супутниках і космічних апаратах. Там особливо важливі висока ефективність перетворення сонячного світла на електроенергію та надійність.

Ще одна важлива сфера — детектори йонізувального випромінювання. Прилади з високочистого Германію дозволяють надзвичайно точно вимірювати енергію гамма-квантів і визначати радіонукліди за характерним випромінюванням. Їх використовують у ядерній фізиці, радіаційному контролі та наукових лабораторіях. Для зменшення небажаних сигналів більшість таких детекторів під час роботи сильно охолоджують.

Особливе місце в науці посідає ізотоп Германій-76. Його використовують для пошуку надзвичайно рідкісного процесу — безнейтринного подвійного бета-розпаду. Якби цей процес вдалося достовірно спостерігати, це стало б важливим свідченням того, що нейтрино є власними античастинками. Поки що такий розпад експериментально не підтверджений, але дослідження тривають.

А яку роль Германій відіграє в організмі людини? На відміну від Цинку чи Феруму, він не вважається життєво необхідним елементом. Іноді можна зустріти твердження, що германієвмісні добавки зміцнюють імунітет або лікують різні захворювання, проте переконливих наукових доказів цього немає. Більше того, тривале вживання деяких сполук Германію може спричиняти тяжкі ураження нирок, тому такі добавки не можна вважати безпечними.

Інформацію про інші елементи періодичної таблиці дивись на сторінці “БУДОВА АТОМІВ“

Прокрутка до верху