Що відкрив Галілео Галілей і як його принцип відносності змінив наше розуміння руху? Пояснюємо просто, на цікавих прикладах із повсякденного життя!
Уявіть, що ви сидите у вагоні потяга й дивитеся у вікно. На сусідній колії стоїть інший потяг. Раптом ви помічаєте, що він починає рухатися. Але за мить з’ясовується: відносно платформи рушив саме ваш потяг, а сусідній залишився нерухомим! Чому ж ви не змогли одразу визначити, хто саме рухається?
Відповідь дає один із найважливіших принципів класичної фізики — принцип відносності Галілея.
Принцип відносності Галілея

Почнімо з простого прикладу. Автомобіль їде дорогою зі швидкістю 60 кілометрів за годину. На сидінні лежить телефон. Відносно автомобіля він нерухомий, але відносно дороги рухається зі швидкістю 60 кілометрів за годину!
То телефон рухається чи перебуває у спокої? Усе залежить від того, відносно чого ми розглядаємо його рух.
Система відліку

У фізиці для цього використовують поняття системи відліку. Вона включає тіло відліку, пов’язану з ним систему координат і годинник. Ми можемо визначати рух відносно автомобіля, дороги, Землі або Сонця. Але чи існує серед них система, яка перебуває в абсолютному спокої?
Над подібним питанням замислювався італійський учений Галілео Галілей на початку XVII століття. Тоді більшість європейських учених вважали Землю нерухомим центром Всесвіту. Одним з аргументів проти її руху було запитання: чому ми не відчуваємо, що Земля рухається? Чому камінь, підкинутий вертикально вгору, падає приблизно туди, звідки його кинули?
Експеримент Галілея

Галілей запропонував незвичайний уявний експеримент, який описав у своїй праці «Діалог про дві найголовніші системи світу» 1632 року.
Уявіть простору каюту корабля. У ній літають комахи, плавають рибки в посудині з водою, а з однієї ємності в іншу падають краплі. Спочатку корабель стоїть біля причалу, і все відбувається звичайним чином.
А тепер корабель виходить у море й рухається прямолінійно з незмінною швидкістю. Море спокійне, корабель не хитається, а вікна каюти зачинені.

Чи зміниться поведінка предметів усередині? Ні! Краплі так само падатимуть у посудину, рибки плаватимуть у всіх напрямках, а підкинутий вертикально м’ячик повертатиметься до вашої руки.
Проводячи лише механічні експерименти всередині закритої каюти, ви не зможете визначити, стоїть корабель чи рухається рівномірно й прямолінійно!
Чому так відбувається? Тому що всі предмети всередині корабля вже мають його швидкість. Коли ви підкидаєте м’ячик, він зберігає горизонтальну складову швидкості й продовжує рухатися вперед разом із кораблем.

Для людини на березі траєкторія м’ячика матиме форму параболи, а для людини в каюті він просто підніметься вертикально й опуститься назад. Обидва спостерігачі описують рух правильно, хоча бачать різні траєкторії!
Звідси випливає принцип, який сьогодні формулюють так: закони механіки однакові в усіх інерціальних системах відліку.
Інерціальна система відліку

Що таке інерціальна система? Це система відліку, у якій виконується перший закон Ньютона: якщо рівнодійна сил, що діють на тіло, дорівнює нулю, воно зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху.
Якщо одна інерціальна система рухається відносно іншої прямолінійно з постійною швидкістю, вона також буде інерціальною. І жоден механічний експеримент усередині такої системи не дозволить визначити її абсолютну швидкість.

Але є важливе уточнення! Принцип Галілея стосується саме рівномірного прямолінійного руху. Якщо автомобіль різко загальмує, вас потягне вперед. Під час повороту ви відчуєте бокове прискорення. А коли ліфт почне підніматися з прискоренням, ваше тіло сильніше тиснутиме на підлогу.

Отже, прискорення можна виявити навіть без спостереження за навколишнім світом. Система відліку, яка рухається з прискоренням відносно інерціальної, сама не є інерціальною.
А тепер розгляньмо ще один цікавий приклад!
Рух велосипедиста
Уявіть велосипедиста, який їде рівною дорогою з постійною швидкістю та рівномірно крутить педалі. Відносно велосипеда його стопи описують кола навколо осі педалей. Але для людини, яка стоїть на узбіччі, траєкторія кожної стопи буде зовсім іншою — хвилястою лінією!

Адже до обертального руху стоп додається поступальний рух велосипеда. І обидва спостерігачі мають рацію!
Таке додавання рухів можна описати за допомогою перетворень Галілея. Їхня ідея проста: щоб перейти від опису руху в одній інерціальній системі до іншої, потрібно врахувати швидкість цих систем одна відносно одної.
Перетворення Галілея
Наприклад, якщо пасажир іде вагоном уперед зі швидкістю 5 кілометрів за годину, а потяг рухається зі швидкістю 60 кілометрів за годину, то відносно платформи пасажир рухається зі швидкістю 65 кілометрів за годину.

У класичній механіці також припускають, що час для всіх спостерігачів плине однаково. Якщо для пасажира минуло десять секунд, то й для спостерігача на платформі між тими самими двома подіями мине десять секунд.
Але наприкінці XIX століття фізики зіткнулися з проблемою: світло поводилося не так, як передбачали класичні правила додавання швидкостей.
Спеціальна теорія відносності Ейнштейна

У 1905 році Альберт Ейнштейн запропонував спеціальну теорію відносності. Вона поширила принцип відносності на всі фізичні закони та встановила, що швидкість світла у вакуумі однакова для всіх інерціальних спостерігачів.
Виявилося, що виміряні тривалість подій і відстані можуть залежати від руху спостерігача. Проте за швидкостей, набагато менших за швидкість світла, перетворення Галілея залишаються надзвичайно точним наближенням.
Чи існує абсолютний спокій?
Здавалося б, можна вважати нерухомою Землю. Але вона обертається навколо власної осі й рухається навколо Сонця. Сонце рухається навколо центру Чумацького Шляху, а наша Галактика — відносно інших галактик.
До того ж через обертання Земля не є строго інерціальною системою відліку, хоча для багатьох повсякденних задач її можна вважати такою наближено.

Принцип відносності Галілея стверджує, що жодна інерціальна система відліку не має переваги перед іншими. Закони механіки працюють у них однаково, тому неможливо визначити абсолютну швидкість за допомогою механічних експериментів.
І коли наступного разу ви сидітимете в потязі, згадайте: відносно вагона ви перебуваєте у спокої, відносно Землі рухаєтеся разом із потягом, а відносно Сонця здійснюєте ще складніший рух.
І всі ці твердження одночасно правильні!
Більше інформації дивись на сторінці “НАШ ВСЕСВІТ“.