Що таке одноосновні килоти, двоосновні кислоти та триосновні кислоти? Як визначити основність кислоти за її формулою? На прикладах HCl, H₂SO₄, H₃PO₄ та CH₃COOH пояснимо, чому кількість атомів Гідрогену не завжди дорівнює основності кислоти, як відбувається ступінчаста дисоціація та які солі можуть утворювати різні кислоти.
Кислоти можна класифікувати за кількістю протонів, які здатна віддавати одна молекула кислоти. За цією ознакою розрізняють одноосновні, двоосновні та триосновні кислоти. Наприклад, хлоридна кислота HCl є одноосновною, сульфатна H₂SO₄ — двоосновною, а ортофосфатна H₃PO₄ — триосновною. Але чому саме так і чи завжди достатньо просто порахувати атоми Гідрогену у формулі?
Що таке основність кислоти

Основність кислоти — це кількість протонів H⁺, які одна молекула кислоти здатна послідовно віддавати під час кислотно-основних реакцій. Проте важливо пам’ятати, що йдеться не про всі атоми Гідрогену в молекулі, а лише про ті, які можуть брати участь у відповідних реакціях.
Одноосновні кислоти

Почнемо з найпростішої групи — одноосновних кислот. Одноосновні кислоти здатні віддавати один протон H⁺ від однієї молекули. До них належать хлоридна HCl, нітратна HNO₃, бромідна HBr, йодидна HI та фторидна HF кислоти. У кожній із цих формул міститься лише один атом Гідрогену, який може відщеплюватися у вигляді протона.
Наприклад, хлороводень у водному розчині практично повністю передає протон молекулі води:
HCl + H₂O → H₃O⁺ + Cl⁻

У результаті утворюються йони гідроксонію H₃O⁺ та хлорид-іони Cl⁻. Після передавання протона від молекули HCl залишається хлорид-іон, який уже не містить Гідрогену. Тому хлоридна кислота є одноосновною. Аналогічно нітратна кислота HNO₃ утворює нітрат-іон NO₃⁻, а бромідна HBr — бромід-іон Br⁻.
Одноосновні кислоти можуть реагувати з основами, утворюючи солі та воду. Наприклад, під час нейтралізації хлоридної кислоти натрій гідроксидом відбувається реакція:
HCl + NaOH → NaCl + H₂O

Одна формульна одиниця NaOH забезпечує один гідроксид-іон OH⁻, який реагує з одним протоном кислоти з утворенням води. Тому для повної нейтралізації одного моля HCl потрібен один моль NaOH. Це характерне співвідношення для одноосновної кислоти під час реакції з таким лугом.
Двоосновні кислоти

Тепер розглянемо двоосновні кислоти. Двоосновні кислоти здатні послідовно віддавати два протони від однієї молекули. Найвідоміші приклади — сульфатна H₂SO₄, сульфітна H₂SO₃, карбонатна H₂CO₃ та сірководнева H₂S кислоти. У цих сполуках є два кислотні атоми Гідрогену, але вони не обов’язково відщеплюються одночасно або з однаковою легкістю.
Наприклад, сульфатна кислота H₂SO₄ у воді передає протони у два ступені. На першому ступені утворюється гідрогенсульфат-іон HSO₄⁻:
H₂SO₄ + H₂O → H₃O⁺ + HSO₄⁻

На другому ступені гідрогенсульфат-іон може передати ще один протон молекулі води:
HSO₄⁻ + H₂O ⇌ H₃O⁺ + SO₄²⁻

У результаті утворюється сульфат-іон SO₄²⁻. Зверніть увагу на стрілки: перший ступінь дисоціації сульфатної кислоти у звичайному розбавленому водному розчині практично повний, а другий — оборотний. Отже, навіть у двоосновної кислоти здатність віддавати перший і другий протони може суттєво відрізнятися.
Ця особливість пояснює, чому двоосновні кислоти можуть утворювати різні солі. Наприклад, якщо сульфатна кислота реагує з недостатньою для повної нейтралізації кількістю натрій гідроксиду, можна одержати натрій гідрогенсульфат NaHSO₄:
H₂SO₄ + NaOH → NaHSO₄ + H₂O
Утворюється кисла сіль, у складі якої ще залишається кислотний атом Гідрогену.

Якщо ж узяти два молі NaOH на один моль H₂SO₄, відбувається повна нейтралізація з утворенням натрій сульфату Na₂SO₄:
H₂SO₄ + 2NaOH → Na₂SO₄ + 2H₂O
Утворюється середня сіль, у якій усі кислотні атоми Гідрогену заміщені на Натрій. Отже, основність кислоти впливає на склад солей, які вона може утворювати.
Триосновні кислоти

Ще цікавіший приклад — триосновні кислоти. Триосновні кислоти здатні послідовно віддавати три протони від однієї молекули. Найвідоміша серед них — ортофосфатна кислота H₃PO₄. Її молекула містить три кислотні атоми Гідрогену, сполучені з атомами Оксигену. Тому передавання протонів може відбуватися у три послідовні ступені.
Перший ступінь:
H₃PO₄ + H₂O ⇌ H₃O⁺ + H₂PO₄⁻
Другий ступінь:
H₂PO₄⁻ + H₂O ⇌ H₃O⁺ + HPO₄²⁻
Третій ступінь:
HPO₄²⁻ + H₂O ⇌ H₃O⁺ + PO₄³⁻
На кожному ступені частинка втрачає один протон, а її негативний заряд збільшується на одиницю. Спочатку утворюється дигідрогенфосфат-іон H₂PO₄⁻, потім гідрогенфосфат-іон HPO₄²⁻ і нарешті фосфат-іон PO₄³⁻. При цьому кожний наступний протон відщеплюється значно важче за попередній. У звичайному кислому водному розчині третій ступінь дисоціації H₃PO₄ відбувається лише незначною мірою.
Завдяки своїй триосновності ортофосфатна кислота може утворювати три типи натрієвих солей. Якщо замістити один кислотний атом Гідрогену, утворюється натрій дигідрогенфосфат NaH₂PO₄. Якщо два — динатрій гідрогенфосфат Na₂HPO₄. А після заміщення всіх трьох кислотних атомів Гідрогену утворюється тринатрій фосфат Na₃PO₄.

Це можна показати рівняннями реакцій із натрій гідроксидом:
H₃PO₄ + NaOH → NaH₂PO₄ + H₂O
H₃PO₄ + 2NaOH → Na₂HPO₄ + 2H₂O
H₃PO₄ + 3NaOH → Na₃PO₄ + 3H₂O
Оцтова кислота

А тепер розглянемо важливий виняток із простого правила підрахунку атомів Гідрогену. Оцтова кислота має формулу CH₃COOH. Якщо порахувати всі атоми Гідрогену, їх буде чотири. Чи означає це, що оцтова кислота чотириосновна? Ні. Насправді вона одноосновна, оскільки за звичайних кислотно-основних реакцій може віддавати лише один протон — той, що входить до складу карбоксильної групи —COOH.
У водному розчині оцтова кислота частково дисоціює:
CH₃COOH + H₂O ⇌ H₃O⁺ + CH₃COO⁻
Три інші атоми Гідрогену сполучені безпосередньо з атомом Карбону. За звичайних умов вони не відщеплюються у вигляді протонів під час дисоціації оцтової кислоти у воді. Тому, попри наявність чотирьох атомів Гідрогену, оцтова кислота є одноосновною. Цей приклад доводить, що основність визначається не загальною кількістю атомів Гідрогену, а їхньою здатністю брати участь у кислотно-основних реакціях.
Фосфітна кислота H₃PO₃

Ще один показовий приклад — фосфітна кислота H₃PO₃, яку також називають фосфористою. Її формула містить три атоми Гідрогену, але кислота є двоосновною. Причина полягає в особливостях будови молекули: два атоми Гідрогену входять до складу груп —OH, а третій безпосередньо сполучений з атомом Фосфору. Саме тому лише два протони можуть відщеплюватися під час звичайних кислотно-основних реакцій.
Від чого залежить основність кислоти

Важливо також не плутати основність кислоти з її силою. Наприклад, HCl — сильна одноосновна кислота, а CH₃COOH — слабка одноосновна. Сульфатна H₂SO₄ є двоосновною кислотою з практично повною першою дисоціацією, тоді як карбонатна H₂CO₃ — слабка двоосновна кислота. Ортофосфатна H₃PO₄ є триосновною, але слабкою. Отже, кількість протонів, які кислота здатна віддавати, сама по собі не визначає, наскільки легко вона це робить.

Основність також не залежить від того, чи містить кислота Оксиген. Наприклад, безоксигенова HCl є одноосновною, а безоксигенова H₂S — двоосновною. Серед оксигеновмісних кислот також є одноосновні HNO₃, двоосновні H₂SO₄ та триосновні H₃PO₄. Це означає, що класифікація за основністю та класифікація за наявністю Оксигену — два незалежні способи поділу кислот.
Додаткову інформацію дивись на сторінці “Шкільна хімія“.