Розбираємо знаменитий ефект Мпемби: історію його відкриття, роль випаровування, конвекції та переохолодження — і з’ясовуємо, чому цей дивний ефект виникає лише за певних умов. Чи справді гаряча вода може замерзнути швидше за холодну?
Уявіть дві однакові посудини з однаковою кількістю води. В одній вода має температуру 20 °C, у другій — 80 °C. Обидві одночасно ставимо в морозильник.
Яка замерзне першою?
Здається, відповідь очевидна. Холодній воді потрібно охолонути лише від 20 до 0 °C, а гарячій доведеться спочатку пройти весь шлях від 80 до 20 °C, а вже потім повторити шлях холодної. Отже, гаряча просто не може перемогти.
Але іноді — може.
Це явище відомо, як ефект Мпемби: за певних умов вода, яка спочатку була гарячішою, може почати замерзати раніше за воду, яка спочатку була холоднішою.
Але що саме означає «замерзнути раніше»? Першою досягти 0 °C? Першою утворити кристали льоду? Чи першою повністю перетворитися на лід?
Як виявиться далі, навіть це просте запитання не має такої простої відповіді.
Морозиво, з якого почалася сучасна історія

У 1960-х роках школяр із Танзанії Ерасто Мпемба разом з іншими учнями готував морозиво. Суміш із молока та цукру нагрівали, а потім зазвичай чекали, поки вона охолоне, перш ніж ставити її заморожувати.
Але Мпемба поспішав. Він побоявся, що не встигне зайняти місце в морозильнику, тому вирішив не чекати й поставив свою суміш заморожувати ще гарячою.
І помітив дивну річ: його гаряча суміш замерзла раніше, ніж холодніша суміш іншого учня.
Коли Мпемба розповів про це, йому спочатку не повірили. З погляду звичайної логіки результат справді здавався неправильним. Але школяр продовжував ставити запитання, а пізніше зацікавив цією загадкою фізика Деніса Осборна. У 1969 році вони опублікували спільну роботу про незвичайне замерзання води.
Щоправда, саме явище було відоме задовго до Мпемби. Про схожі спостереження писали ще Арістотель, Френсіс Бекон та Рене Декарт. Просто ім’я танзанійського школяра закріпилося за сучасною версією цього парадоксу.
Що означає фраза “вода замерзла”
Фраза «гаряча вода замерзає швидше за холодну» звучить набагато категоричніше, ніж дозволяють експерименти.
Це не універсальний закон.
Якщо взяти дві посудини, налити воду різної температури й поставити їх у морозильник, зовсім не обов’язково гаряча вода замерзне першою. В одному досліді ефект можна побачити, в іншому — ні.
Результат залежить від посудини, кількості води, початкових температур, руху повітря в морозильнику, теплового контакту з поверхнею, домішок у воді, випаровування та навіть від того, що саме ми називаємо словом «замерзла».
Сучасне дослідження 2026 року, в якому провели 176 вимірювань за різних умов, знову показало: ефект виникає далеко не завжди.
І саме тут починається справжня фізика.
Версія №1. Випаровування

Гаряча вода випаровується швидше.
Для випаровування потрібна енергія, і вона забирається з води та її оточення. Тому випаровування сприяє охолодженню.
Крім того, якщо частина води випарувалася, її просто стало менше — а меншу масу потрібно охолодити й заморозити.
Тому випаровування справді може допомогти гарячій воді скоротити відставання.
Але воно не може бути універсальним поясненням ефекту Мпемби. Ще в роботі Мпемби й Осборна було показано, що одного випаровування недостатньо для пояснення всіх спостережень. А в дослідженні 2026 року результати краще узгоджувалися з іншими чинниками — особливостями теплообміну та переохолодженням.
Версія №2. Конвекція

У гарячій воді під час охолодження виникають інтенсивні конвекційні потоки.
Вода рухається й перемішується, переносячи тепло до поверхні та стінок посудини. Через це температура всередині посудини може бути неоднорідною.
Тому дві склянки води, які в певний момент мають однакову середню температуру, зовсім не обов’язково перебувають в однаковому фізичному стані. У них можуть бути різні температурні градієнти й різний рух рідини.
Саме це руйнує просте міркування: «гаряча вода спочатку повинна стати холодною, а потім поводитися точно так само».
Не обов’язково.
Історія охолодження має значення.
Але є ще один рівень конвекції — повітря всередині самого морозильника. Потоки холодного повітря біля двох посудин можуть трохи відрізнятися, а отже, відрізнятиметься й швидкість відведення тепла.
У дослідженні 2026 року варіації такого конвективного теплообміну названі одним із механізмів, здатних створювати спостережуваний ефект Мпемби.
Версія №3. Переохолодження

А ось тут стає ще цікавіше.
Вода не завжди замерзає точно при 0 °C.
Досить чиста вода може охолонути нижче нуля й певний час залишатися рідкою. Це називається переохолодженням.
Для появи кристалів льоду потрібні умови для зародження кристалічної фази. Якщо вони не виникли, вода може залишатися рідкою навіть при температурі нижче 0 °C.
Уявімо, що холодна вода дійшла до 0 °C першою, але не замерзла. Вона охолодилася до –2, –3 °C або ще нижче й продовжує залишатися рідкою.
А гаряча вода прийшла до нуля пізніше — зате переохолодилася менше й раніше почала утворювати лід.
Хто тоді «замерз першим»?
Гаряча.
Саме відмінності в переохолодженні можуть бути одним із важливих механізмів виникнення ефекту Мпемби. У контрольованих експериментах спостерігали ситуації, коли холодніший зразок переохолоджувався сильніше й через це починав кристалізуватися пізніше.
Дивна роль самого морозильника

У побутовому експерименті гаряча посудина може розтопити іній або тонкий шар льоду під собою.
Після цього її дно отримає кращий тепловий контакт із холодною поверхнею морозильної камери. Холодна посудина може залишитися стояти на шарі інею, який, навпаки, частково працює як теплоізолятор.
І тоді це вже не зовсім чесне змагання «гаряча вода проти холодної».
Ми думаємо, що змінили лише одну умову — початкову температуру води. А насправді гаряча вода сама змінила умови експерименту.
І це чудово показує, чому ефект Мпемби настільки підступний.
Ефект Мпемби

Найцікавіша відповідь: єдиного простого механізму для всіх випадків немає.
Випаровування може впливати. Конвекція може впливати. Переохолодження іноді може виявитися вирішальним. Значення мають домішки, посудина, теплообмін із морозильною камерою та інші умови.
Навіть саме визначення ефекту створює проблему.
Що означає «замерзнути швидше»?
Першою досягти 0 °C? Побачити перші кристали льоду? Почати фазовий перехід? Чи повністю перетворитися на лід?
Це різні події — і вони можуть дати різні результати.
Тому ефект Мпемби — це не магічна властивість гарячої води порушувати закони фізики.
Навпаки.
Мпемба не відкрив закон, за яким гаряча вода повинна замерзати швидше за холодну. Він звернув увагу на дещо цікавіше: ситуацію, в якій просте запитання виявилося набагато складнішим, ніж здавалося.
Гаряча вода не замерзає швидше за холодну завжди. Але за певних умов вона справді може почати замерзати раніше.
І, мабуть, найкраща частина цієї історії полягає в іншому.
Школяр побачив результат, який суперечив очевидному поясненню. Йому сказали, що такого бути не може.
А він замість того, щоб забути про дивне спостереження, поставив дуже просте запитання:
«А чому?»
І цього виявилося достатньо, щоб його ім’ям назвали одну з найвідоміших загадок фізики води.