Безалкогольне пиво пахне як звичайне пиво і часто має досить схожий смак. Але виникає очевидне питання: як можна зробити пиво без алкоголю, якщо саме дріжджі під час бродіння перетворюють цукри на етанол? І чи справді напис «безалкогольне» означає, що спирту там немає взагалі?
Початок виробництва безалкогольного пива часто дуже схожий на виробництво звичайного. Основні компоненти ті самі: вода, солод, хміль і дріжджі. Солод затирають, ферменти допомагають розщепити крохмаль і отримати доступні дріжджам цукри, формується сусло, використовується хміль. Але далі виникає головна проблема — бродіння.
Ми вже знаємо його спрощене сумарне рівняння:
C₆H₁₂O₆ → 2C₂H₅OH + 2CO₂

Якщо дозволити дріжджам збродити достатню кількість доступних цукрів, вони неминуче утворять етанол. Тому перед технологами постає цікава задача. Потрібно або від самого початку не дозволити утворитися великій кількості спирту, або видалити більшу частину спирту вже після бродіння.
Обмежене бродіння

Перший шлях — обмежене бродіння. Технологію можна налаштувати так, щоб дріжджі утворили лише невелику кількість етанолу. Для цього контролюють склад сусла, кількість доступних дріжджам цукрів, температуру та тривалість бродіння. Можна також використовувати спеціально підібрані штами дріжджів із відповідними властивостями.
Наприклад, деякі дріжджі здатні добре використовувати прості цукри, але значно гірше зброджують мальтозу чи інші цукри сусла. У результаті значна частина вуглеводів залишається незбродженою, а етанолу утворюється порівняно мало. Інший підхід — сформувати сусло так, щоб у ньому від самого початку було менше цукрів, які дріжджі можуть легко перетворити на спирт. Тобто виробник фактично обмежує дріжджам кількість доступної «сировини» для виробництва етанолу.
Але тут виникає інша проблема. Під час бродіння дріжджі створюють не тільки етанол і CO₂. Вони утворюють багато інших речовин, які беруть участь у формуванні характерного аромату й смаку пива. Якщо бродіння сильно обмежити, напій може помітно відрізнятися від звичайного пива — наприклад, у ньому можуть сильніше відчуватися солодові або характерні «суслові» ноти.
Деалкоголізація

Тому існує другий принципово інший підхід:
спочатку зробити пиво, а потім забрати з нього більшу частину алкоголю
Цей процес називають деалкоголізацією. На перший погляд усе здається дуже простим. Чистий етанол за нормального атмосферного тиску кипить приблизно при 78 °C, а вода — при 100 °C. Здавалося б: нагріли пиво, спирт випарувався — і отримали безалкогольне.
Насправді так це не працює. Пиво — не дві окремі рідини, де етанол спокійно чекає своїх 78 °C, а вода — своїх 100 °C. Це складна водно-етанольна суміш із великою кількістю інших речовин. Під час нагрівання в пару переходять і етанол, і вода, просто пара за певних умов збагачується більш летким етанолом.
До того ж у пиві є безліч інших летких сполук, які формують його аромат. Якщо просто сильно нагрівати напій, разом з етанолом можна втратити частину цих речовин і суттєво змінити смак. Тому завдання полягає не просто в тому, щоб прибрати спирт, а в тому, щоб зробити це максимально делікатно. І тут на допомогу приходить фізика.
Вакуум

Одна з технологій використовує вакуум. За зниженого тиску температура кипіння рідин зменшується. Отже, етанол можна видаляти за нижчих температур, ніж за звичайного атмосферного тиску. Це дозволяє зменшити тепловий вплив на пиво і краще зберегти його початковий смак та аромат.
Цікаво, що тут ми вже майже торкаємося фізичного принципу дистиляції. Пара над нагрітою водно-етанольною сумішшю може містити більшу частку леткішого етанолу, ніж сама рідина. Але у виробництві безалкогольного пива мета полягає не в тому, щоб отримати концентрований спирт, а навпаки — залишити пиво і забрати з нього якомога більше етанолу.
Мембранне розділення

Є й інший технологічний підхід — мембранне розділення, зокрема процеси на основі зворотного осмосу. Під тиском через спеціальну мембрану можуть проходити вода, етанол та деякі інші невеликі молекули, тоді як значна частина більших компонентів пива затримується. Потім із отриманої рідкої фракції можна відокремити етанол, а потрібні компоненти повернути або використати для відновлення напою. Реальна технологічна схема може бути складнішою, але принцип полягає саме в розділенні компонентів за допомогою мембрани.
Сучасні виробники можуть комбінувати різні методи й окремо працювати з ароматичними речовинами. Наприклад, частину летких ароматичних компонентів можна намагатися вловити під час деалкоголізації, а потім повернути до напою. Адже проблема полягає не тільки у видаленні етанолу. Потрібно зробити так, щоб після цього напій усе ще пахнув і смакував як пиво.

Причому сам етанол теж впливає на наше сприйняття напою. Він бере участь у формуванні відчуття повноти, текстури й характерного «тепла», а також впливає на те, як ми сприймаємо ароматичні речовини. Тому навіть якщо всі інші компоненти вдалося чудово зберегти, видалення спирту саме по собі змінює сенсорний профіль пива. І це одна з причин, чому створити переконливе безалкогольне пиво технологічно не так просто.
А тепер головне питання:
Чи справді безалкогольне пиво зовсім не містить алкоголю?
Не обов’язково. У багатьох продуктах, які продаються як безалкогольне пиво, може залишатися невелика кількість етанолу. Конкретна допустима концентрація та правила маркування залежать від законодавства країни й категорії продукту. Тому не варто автоматично вважати написи «БЕЗАЛКОГОЛЬНЕ» і «0,0%» повними синонімами.

Якщо важливо знати фактичний вміст алкоголю в конкретному напої, найкраще перевірити інформацію, зазначену виробником на етикетці. Саме там потрібно шукати конкретний показник вмісту алкоголю, а не робити висновок лише зі слова «безалкогольне». Особливо тому, що вимоги до таких позначень можуть відрізнятися в різних країнах.
І тут є ще одна цікава деталь. Невеликі кількості етанолу можуть природно виникати не тільки в безалкогольному пиві. Він може утворюватися внаслідок природного бродіння, наприклад у деяких фруктових соках та ферментованих харчових продуктах. Тому наявність слідових або дуже малих кількостей етанолу сама по собі не є чимось унікальним для пива.
Отже, слово «безалкогольне» в назві продукту не варто сприймати як буквальне хімічне твердження:
У ЦІЙ РІДИНІ НЕМАЄ ЖОДНОЇ МОЛЕКУЛИ ЕТАНОЛУ
«Безалкогольне» — це передусім категорія продукту, визначення та правила маркування якої залежать від конкретних норм. А з хімічної точки зору в напої все одно може залишатися дуже невелика кількість етанолу.
Більше інформації дивись на сторінці “ХАРЧОВА ХІМІЯ“.