Що таке живе пиво? Чим відрізняється фільтроване пиво від нефільтрованого, а пастеризоване — від непастеризованого? 🍺🔬 Розбираємося, що залишається в пиві після бродіння, навіщо його фільтрують і пастеризують та що насправді означає популярний напис живе пиво.
На пивній етикетці можна побачити слова «фільтроване», «нефільтроване», «пастеризоване», «непастеризоване» або навіть «живе пиво». Звучить так, ніби йдеться про зовсім різні види пива. Насправді тут змішуються різні технологічні характеристики. Пиво може бути нефільтрованим, але пастеризованим, або навпаки — фільтрованим, але непастеризованим.
Розберімося по черзі. Після завершення основного бродіння пиво — це не абсолютно прозора рідина. У ньому можуть залишатися дріжджові клітини, білки, поліфеноли та інші дрібні частинки. Частина з них поступово осідає, але частина може залишатися завислою в рідині або входити до складу колоїдних систем.
Молоде пиво

Тому молоде пиво часто буває каламутним. З часом воно може природно освітлюватися — дріжджі та інші частинки поступово осідають. Отже, важливий момент: нефільтроване пиво не обов’язково має бути каламутним. Але якщо пивовар хоче отримати прозорий і фізично стабільний продукт, він може застосувати фільтрацію.
Під час фільтрації з пива видаляють значну частину завислих частинок і дріжджових клітин. Залежно від технології для цього використовують різні фільтрувальні матеріали або мембрани. Результат — зазвичай прозоріше пиво, менш схильне до утворення осаду й небажаної каламутності під час зберігання. Але тут важливо не переплутати два зовсім різні процеси.
Фільтрація не означає пастеризацію

Пастеризація потрібна насамперед для мікробіологічної стабільності пива. Готовий напій контрольовано нагрівають за певного поєднання температури й часу. Мета — різко зменшити кількість життєздатних мікроорганізмів, здатних викликати небажані зміни продукту під час зберігання.

При цьому пастеризація — не те саме, що стерилізація. Завдання не полягає в тому, щоб гарантовано знищити абсолютно всі мікроорганізми. Потрібно настільки зменшити їх кількість і активність, щоб пиво залишалося мікробіологічно стабільним протягом передбаченого терміну зберігання. Саме тому важливе певне поєднання температури та часу.

До речі, пастеризація пива може проводитися по-різному. Напій можна короткочасно нагріти в потоці перед розливом або пастеризувати вже після розливу в пляшки чи банки. Технології відрізняються, але загальний принцип той самий — контрольована теплова обробка для підвищення мікробіологічної стабільності. І це зовсім не те саме, що фізичне видалення частинок фільтром.
Отже, маємо два різні принципи:
- ФІЛЬТРАЦІЯ → фізично видаляє з пива частинки та клітини.
- ПАСТЕРИЗАЦІЯ → за допомогою контрольованого нагрівання зменшує кількість життєздатних мікроорганізмів.
Одне зовсім не обов’язково передбачає інше.
Фільтроване і нефільтроване пиво

Тому цілком можливе фільтроване, але непастеризоване пиво. Наприклад, достатньо тонка мембранна фільтрація може використовуватися для холодної мікробіологічної стабілізації без класичної теплової пастеризації. У поєднанні з належною гігієною виробництва та розливу це дозволяє отримати стабільний продукт без нагрівання. Отже, напис «непастеризоване» ще не означає, що в пляшці обов’язково багато живих дріжджів.
Так само напис «нефільтроване» зовсім не означає автоматично «непастеризоване». Нефільтроване пиво не проходить фінальної фільтрації, призначеної для видалення значної частини дріжджів та інших завислих частинок. У ньому можуть залишатися дріжджові клітини та інші компоненти, які впливають на каламутність, аромат, смак і відчуття напою в роті. Але наявність дріжджових клітин ще не означає, що вони обов’язково живі й активно працюють.
Пиво можна не фільтрувати, але потім пастеризувати. У такому випадку дріжджові клітини фізично залишаться в напої, однак значна їх частина втратить життєздатність. І навпаки, пиво може бути непастеризованим, але настільки ретельно відфільтрованим, що життєздатних дріжджів у ньому залишиться дуже мало. Саме тому слова на етикетці потрібно читати буквально, а не вважати їх синонімами.
ЖИВЕ ПИВО

На відміну від термінів «фільтроване» або «пастеризоване», словосполучення «живе пиво» не описує один універсальний технологічний процес. Зазвичай так називають непастеризоване пиво, в якому можуть зберігатися життєздатні дріжджі. Часто воно також буває нефільтрованим, але це не обов’язкова умова.
Тому слово «живе» саме по собі говорить про технологію значно менше, ніж конкретні позначення «непастеризоване» або «нефільтроване». Воно не означає, що пиво має якусь особливу біологічну властивість або автоматично є кориснішим. Іноді реклама створює враження, що пастеризоване пиво нібито «мертве», а непастеризоване — «живе й натуральне». З погляду технології це надто сильне спрощення.
Пастеризація не перетворює пиво на принципово іншу речовину. У ньому залишаються вода, етанол, органічні кислоти, компоненти солоду й хмелю та безліч речовин, які формують смак і аромат. Головна мета процесу — підвищити мікробіологічну стабільність продукту. А відсутність пастеризації сама по собі ще нічого не говорить про смак чи якість конкретного пива.
Доброджування у пляшці
Є ще одна цікава категорія — пиво, яке проходить доброджування у пляшці. У ньому залишають або перед розливом додають дріжджі та забезпечують невелику кількість доступного для них цукру. Дріжджі продовжують повільне бродіння вже всередині закритої пляшки, утворюючи додатковий CO₂. Так пиво може природним способом насичуватися вуглекислим газом.
У такому випадку на дні пляшки може з’являтися природний дріжджовий осад. І це зовсім не означає, що пиво зіпсоване. Для деяких стилів та технологій такий осад — нормальний наслідок доброджування в пляшці. Тому сам вигляд пива ще не дозволяє точно сказати, яку технологію використав виробник.
ПІДСУМОК
- Нефільтроване не означає непастеризоване.
- Непастеризоване не означає обов’язково каламутне або наповнене живими дріжджами.
- А слово «живе» саме по собі не дає повного опису технології виробництва.
Саме тому два написи — «НЕФІЛЬТРОВАНЕ» і «НЕПАСТЕРИЗОВАНЕ» — означають зовсім не одне й те саме.
Більше інформації дивись на сторінці “ХАРЧОВА ХІМІЯ“.