⚖️Третій закон Ньютона простими словами. Чому кожна дія викликає протидію?

Третій закон Ньютона пояснює, чому кожна дія супроводжується рівною за величиною та протилежною за напрямком протидією. Розбираємо цей фундаментальний закон фізики простими словами, на зрозумілих життєвих прикладах.

Уявіть собі космонавта, який опинився у відкритому космосі неподалік від свого корабля. Навколо — майже повний вакуум, під ногами немає жодної опори. Як йому почати рухатися в потрібному напрямку, якщо немає від чого відштовхнутися? Виявляється, достатньо кинути якийсь предмет у протилежний бік. Предмет полетить в один бік, а космонавт почне рухатися в інший. Чому так відбувається? Відповідь дає третій закон Ньютона.

Третій закон Ньютона

Раніше ми познайомилися з першим законом Ньютона і другим законом Ньютона. Перший пояснив, чому тіло зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, якщо рівнодійна сил, що діють на нього, дорівнює нулю. Другий показав, як сила змінює швидкість тіла, надаючи йому прискорення. А третій закон розкриває ще одну фундаментальну особливість природи: сили завжди виникають у процесі взаємодії тіл.

Його класичне формулювання звучить так:

кожній дії завжди відповідає рівна за величиною і протилежна за напрямком протидія.

Але тут є важливий нюанс. Слова «дія» і «протидія» можуть створити враження, ніби спочатку виникає одна сила, а потім, у відповідь, друга. Насправді обидві сили виникають одночасно. Тому сучасною мовою закон можна сформулювати ще простіше: якщо одне тіло діє на друге з певною силою, то друге діє на перше з такою самою за величиною, але протилежною за напрямком силою.

Спробуймо перевірити це на звичайній стіні. Підійдіть до неї, притисніть долоню і почніть штовхати. Ви відчуєте тиск на руку. Що сильніше штовхатимете, то сильніше стіна тиснутиме на вашу долоню. Це і є прояв третього закону Ньютона. Ви дієте на стіну, а стіна з такою самою силою діє на вас.

А тепер виникає цікаве запитання. Якщо сили завжди рівні, чому стіна залишається нерухомою, а людина може відштовхнутися від неї й відступити назад? Річ у тім, що ці дві сили прикладені до різних тіл. Одна діє на стіну, інша — на людину. А рух кожного тіла визначається рівнодійною всіх сил, прикладених саме до нього. Стіна утримується будівлею, тоді як людина за відповідних умов може почати рухатися.

Це надзвичайно важливий момент. Сили дії та протидії ніколи не компенсують одна одну, тому що діють на різні тіла. Вони не можуть взаємно знищитися під час розрахунку руху одного предмета. Саме нерозуміння цієї особливості часто призводить до плутанини під час вивчення третього закону Ньютона.

Записується він дуже просто:

Третій закон Ньютона

Тут F₁₂ — сила, з якою перше тіло діє на друге, а F₂₁ — сила, з якою друге діє на перше. Стрілочка над символом або його напівжирне написання означає, що йдеться про векторну величину, яка має не лише числове значення, а й напрямок. Знак мінус у формулі показує протилежність напрямків. Якщо одне тіло штовхає друге із силою 100 ньютонів, то друге штовхає перше з такою самою силою 100 ньютонів у протилежному напрямку.

Закони Ньютона у житті

Але чи означає це, що обидва тіла обов’язково рухатимуться однаково? Зовсім ні! Згадаймо другий закон Ньютона: прискорення залежить не лише від сили, а й від маси тіла. Однакові за величиною сили можуть надавати різним тілам зовсім різні прискорення.

Уявімо двох людей на ковзанах, які стоять обличчям один до одного на гладенькому льоду. Маса одного становить 50 кілограмів, а другого — 100. Якщо вони відштовхнуться долонями, то почнуть роз’їжджатися в протилежні боки. Сили, з якими вони діють один на одного, будуть однаковими за величиною. Проте легший ковзаняр отримає вдвічі більше прискорення, ніж важчий, якщо порівнювати їх у той самий момент і знехтувати іншими горизонтальними силами.

А тепер погляньмо на звичайну ходьбу. Щодня ми робимо тисячі кроків, навіть не замислюючись, що кожен із них — демонстрація третього закону Ньютона. Коли ми йдемо, нога штовхає землю назад. А земля завдяки силі тертя спокою штовхає ногу вперед. Саме ця сила допомагає нам рухатися. Тому на слизькому льоду, де зчеплення взуття з поверхнею слабке, ходити набагато складніше.

А як плавають риби? Вони відштовхують воду назад рухами хвоста й плавців. Вода, своєю чергою, діє на рибу в протилежному напрямку. Подібний принцип використовують і веслярі. Весло штовхає воду назад, а вода штовхає весло разом із човном уперед. І що цікаво, для цього зовсім не потрібно, щоб вода мала якусь тверду опору позаду.

Тепер повернімося до нашого космонавта. Якщо він кине важкий інструмент у певному напрямку, інструмент полетить уперед, а космонавт отримає поштовх назад. Під час кидка руки космонавта діють на інструмент, а інструмент із такою самою силою діє на руки. Саме тому космонавт починає рухатися у протилежному напрямку. Після завершення кидка обидва продовжуватимуть рух за інерцією, якщо знехтувати іншими силами.

На цьому самому принципі працюють реактивні двигуни. Усередині ракетного двигуна утворюються розжарені гази, які з великою швидкістю викидаються назад через сопло. Під час цього процесу гази взаємодіють зі стінками камери згоряння та сопла. У результаті ракета отримує тягу вперед, а гази викидаються назад. І тут ми підходимо до одного з найпоширеніших міфів: нібито ракета не може літати у вакуумі, адже там немає повітря, від якого можна відштовхнутися.

Насправді ракета зовсім не відштовхується від навколишнього повітря. Їй достатньо викидати частину власної маси у вигляді газів. Саме взаємодія ракети з газами створює реактивну тягу. Тому ракетні двигуни здатні працювати навіть у космічному вакуумі. Більше того, відсутність опору повітря дозволяє ракеті не витрачати енергію на його подолання.

Як діє третій закон Ньютона

Третій закон Ньютона діє не лише тоді, коли тіла безпосередньо торкаються одне одного. Наприклад, Земля притягує Місяць своєю гравітацією. Але й Місяць притягує Землю з точно такою самою за величиною силою. Чому ж тоді Місяць помітно рухається навколо Землі, а Земля, здається, залишається на місці?

Тому що маса Землі приблизно у 81 раз більша за масу Місяця. За однакових сил прискорення Землі значно менше. Насправді обидва небесні тіла обертаються навколо спільного центра мас, який розташований усередині Землі, але не збігається з її центром. При цьому Земля також здійснює невеликий рух навколо спільного центра мас, хоча він значно менш помітний, ніж рух Місяця. Отже, навіть у космічних масштабах третій закон Ньютона працює так само, як під час звичайного поштовху рукою.

Цікаво, що Ісаак Ньютон сформулював цей закон ще 1687 року у своїй знаменитій праці «Математичні начала натуральної філософії». Він об’єднав у єдину систему закономірності руху земних предметів і небесних тіл. Виявилося, що ті самі фундаментальні принципи пояснюють і рух каменя, і взаємодію планет.

Межі застосування

Звичайно, третій закон Ньютона, як і вся класична механіка, має межі застосування. У звичайних механічних взаємодіях він працює надзвичайно точно. Проте в електромагнітних процесах, де поля можуть переносити імпульс, просте твердження про дві рівні й протилежні сили між тілами не завжди можна застосувати без додаткових уточнень. У таких випадках використовують загальніший закон збереження імпульсу, який враховує також імпульс полів.

Отже, головна ідея третього закону Ньютона полягає в тому, що взаємодія завжди двостороння. Неможливо штовхнути предмет, не зазнавши з його боку дії такої самої за величиною сили. І ці сили не знищують одна одну, адже прикладені до різних тіл.

Більше інформації дивись на сторінці “НАШ ВСЕСВІТ“.

Прокрутка до верху