🎓Перший закон Ньютона для чайників: пояснюємо простими словами 🍎

Перший закон Ньютоана. Чому автомобіль поступово зупиняється, якщо вимкнути двигун? Здавалося б, усе очевидно: двигун більше не штовхає машину вперед, тому вона втрачає швидкість. Але уявіть, що ми повністю усунули тертя, опір повітря та інші перешкоди. Що тоді станеться з автомобілем?

Відповідь несподівана: він продовжуватиме рухатися нескінченно довго, зберігаючи незмінну швидкість і напрямок! Звісно, за умови, що всі сили, які на нього діють, взаємно врівноважені.

Перший закон Ньютона — один із фундаментальних законів механіки

Саме цю властивість природи описує перший закон Ньютона — один із фундаментальних законів механіки. І щоб зрозуміти його, нам доведеться відмовитися від одного дуже поширеного уявлення про рух.

перший закон Ньютона

Протягом багатьох століть люди вважали, що для підтримання руху необхідно постійно прикладати силу. Такої думки дотримувався ще давньогрецький філософ Арістотель, пояснюючи так званий насильницький рух.

І справді, повсякденний досвід ніби підтверджує цю ідею. Перестаньте штовхати візок — і він зупиниться. Припиніть крутити педалі велосипеда — і той поступово втратить швидкість.

Але люди довго не враховували одну важливу обставину — сили опору.

Уявіть хокейну шайбу. Якщо штовхнути її по асфальту, вона швидко зупиниться. На гладенькому льоду та сама шайба після такого самого поштовху проїде значно далі.

Чому? Адже ми не стали сильніше її штовхати! Ми лише зменшили силу тертя, яка заважає руху.

А тепер уявімо ідеальну поверхню, де тертя взагалі відсутнє. Якщо опору повітря також немає, а решта сил врівноважені, шайба рухатиметься по прямій із незмінною швидкістю нескінченно довго.

Галілео Галілей

Саме до подібного висновку на початку XVII століття прийшов Галілео Галілей. Досліджуючи рух тіл по похилих площинах, він зрозумів: сповільнення не є обов’язковою властивістю руху. Воно виникає через дію сил, які цьому руху перешкоджають.

Це суперечило поширеним тоді уявленням. Виявилося, що сила потрібна не для підтримання руху, а для зміни швидкості тіла або напрямку його руху.

Пізніше Ісаак Ньютон узагальнив ці ідеї та 1687 року виклав свої закони руху в праці «Математичні начала натуральної філософії».

Перший закон Ньютона в сучасному формулюванні

Існують такі системи відліку, відносно яких тіло зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, якщо на нього не діють сили або рівнодійна всіх прикладених сил дорівнює нулю.

Простими словами: якщо тіло нерухоме, воно залишатиметься нерухомим, доки неврівноважена сила не змінить його стан. А якщо вже рухається, то продовжуватиме рухатися по прямій із незмінною швидкістю, поки дія сил не змінить цей рух.

Інерція

Таке явище називають інерцією.

Важливо розуміти: інерція — це не якась невидима сила, яка штовхає тіло вперед. Це явище збереження тілом стану спокою або рівномірного прямолінійного руху за відсутності неврівноваженої дії сил.

Але тут виникає запитання. Якщо на книжку, що лежить на столі, діє сила тяжіння, чому вона не падає?

Тому що Земля притягує книжку вниз, а стіл діє на неї вгору із силою реакції опори. Ці сили врівноважують одна одну, і книжка залишається нерухомою.

Інерція

Отже, перший закон Ньютона не вимагає повної відсутності сил. Достатньо, щоб їхня векторна сума, або рівнодійна, дорівнювала нулю.

А тепер згадаємо ситуацію, знайому кожному пасажирові автобуса.

Автобус рухається прямою дорогою і раптом різко гальмує. Вас кидає вперед! Чому?

Інертність

Інертність

До гальмування ви разом з автобусом рухалися з однаковою швидкістю. Коли автобус почав сповільнюватися, ваші ноги через контакт із підлогою також стали гальмувати. Але верхня частина тіла за інерцією прагнула зберегти попередню швидкість. Тому ви нахилилися вперед.

А коли автобус різко рушає з місця, відбувається протилежне: ноги починають рухатися разом із підлогою, а верхня частина тіла прагне зберегти стан спокою. Через це ви відхиляєтеся назад.

Саме інерція пояснює необхідність пасків безпеки. Під час різкого гальмування автомобіль швидко зменшує швидкість, але тіло пасажира продовжує рухатися вперед. Ремінь створює силу, яка допомагає безпечно зупинити людину разом із машиною.

З інерцією пов’язана ще одна важлива властивість тіл — інертність, тобто здатність чинити опір зміні своєї швидкості.

Спробуйте штовхнути порожній візок, а потім такий самий, але завантажений важкими предметами. Порожній розігнати значно легше. Проте й зупинити важкий візок, коли він уже рухається, буде складніше.

Міра інертності тіла

Маса міра інертності

Мірою інертності тіла є його маса. Що більша маса, то меншою буде зміна швидкості за однакової сили та однакового часу її дії.

Але чи можна спостерігати перший закон Ньютона там, де практично немає тертя й опору повітря?

Так! Найцікавіший приклад — космічний простір.

Уявіть космічний апарат, який розігнався до великої швидкості, а потім вимкнув двигуни. Чи зупиниться він?

Зовсім ні! Якщо знехтувати гравітацією та іншими зовнішніми силами, апарат продовжуватиме рухатися по прямій із тією самою швидкістю. Йому не потрібно постійно витрачати пальне, щоб підтримувати цей рух.

Щоправда, у реальному космосі на апарати діє гравітація Сонця, планет та інших небесних тіл. Вона змінює напрямок їхнього руху. Наприклад, супутник на орбіті Землі постійно змінює напрямок швидкості під дією земного тяжіння.

І тут варто звернути увагу на одну важливу деталь. Перший закон Ньютона говорить саме про рівномірний прямолінійний рух.

Це означає, що швидкість має залишатися незмінною не лише за величиною, а й за напрямком.

Наприклад, автомобіль рухається круговою трасою зі швидкістю 60 кілометрів на годину. Спідометр показує постійне значення, але напрямок руху безперервно змінюється. Отже, автомобіль має прискорення, а для такого руху необхідна сила, спрямована до центра траєкторії.

Тому рух по колу, навіть із постійними показами спідометра, не відповідає умовам першого закону Ньютона для вільного руху тіла.

Залишилося пояснити ще одне поняття — інерціальна система відліку.

Інерціальна система відліку

Інерціальна система відліку

Уявіть потяг, який рухається прямою колією з постійною швидкістю. Якщо вагон не трясеться, підкинутий вертикально вгору м’яч повернеться до вашої руки так само, як у нерухомій кімнаті.

Але якщо потяг почне різко розганятися або гальмувати, поведінка предметів відносно вагона зміниться.

Системи відліку, у яких виконується перший закон Ньютона, називають інерціальними. Для більшості повсякденних задач Землю можна наближено вважати такою системою, хоча через її обертання це не зовсім точно.

Головна ідея першого закону Ньютона

Головна ідея першого закону Ньютона

Отже, головна ідея першого закону Ньютона надзвичайно проста: тіло не потребує постійної дії сили, щоб зберігати стан спокою або рівномірного прямолінійного руху.

Якщо рівнодійна сил дорівнює нулю, швидкість тіла в інерціальній системі відліку не змінюється.

І найважливіше:

сила потрібна не для підтримання швидкості, а для її зміни!

Саме ця ідея колись докорінно змінила уявлення людства про рух і стала однією з основ класичної механіки.

Але якщо сила змінює швидкість тіла, то наскільки швидко відбувається ця зміна? Чому однакова сила легко розганяє маленький візок, але майже не впливає на величезну вантажівку?

Відповідь дає другий закон Ньютона. Саме про нього ми поговоримо в наступному випуску нашої серії «Закони, за якими живе Всесвіт».

Більше інформації дивись на сторінці “НАШ ВСЕСВІТ“.

Прокрутка до верху